Чи так небезпечний нежить у собаки та методи боротьби з ним
Зміст
Запальний процес слизової оболонки носових ходів у домашніх вихованців може бути викликаний різними причинами - від переохолодження до появи поліпів або злоякісних новоутворень.
На відміну від людини, собаки переносять навіть незначний нежить тяжко, що пов`язано з анатомічними та фізіологічними особливостями органу нюху. Якщо вихованцю ветеринарний лікар діагностував риніт застудного походження, то лікувати хворого собаку можна в домашніх умовах.
Причини нежиті у собак,.год. у дрібних порід
Запалення носової порожнини у тварин може бути самостійною недугою або бути вторинним захворюванням на тлі основного патологічного процесу, наприклад інфекції. У ветеринарній практиці до причин, що провокують риніт у пухнастих пацієнтів, відносять такі:
- Переохолодження організму. Тривалі прогулянки у сиру та холодну погоду, перебування тварини під дощем у негоду, утримання собаки на холодній підлозі, у сирому з протягами приміщенні – все це провокує порушення теплообміну та переохолодження. Риніт, як правило, має сезонність і проявляється в осінньо-зимовий період.
Привести до нежиті у волохатого вихованця може різкий перепад температур, наприклад, при купанні в холодному водоймищі в жарку погоду.
- Захворювання носоглотки та верхніх дихальних шляхів. Риніт нерідко супроводжує такі недуги, як фарингіт, ларингіт, бронхіт. Хвороби зубів, стоматит також можуть призвести до витікання з носа.
- Найнебезпечнішою причиною риніту у собак є інфекційні захворювання чума м`ясоїдних, аденовірусна інфекція, парагрип. Віруси та бактерії проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки носа та руйнують їх, провокуючи запалення.
- Алергічна реакція. Причиною спливу з носа вихованця може бути алергія на корм, побутові хімікати, лікарські препарати, інсектицидні засоби та ліки, пил та пилок. Алергічна реакція супроводжується набряком слизових оболонок, гіперемією, що призводить до нежиті у тварини. Причиною риніту може бути і контактне роздратування ніжної оболонки носа тютюновим димом, їдкими парами.
Рекомендуємо прочитати про риніть у собак та котів. Ви дізнаєтеся про симптоми риніту, форми та стадії захворювання, діагностику, лікування.
А тут докладніше про застуду у собак.
Симптоми, які не варто ігнорувати
Нежить у тварин реєструється в гострій та хронічній формі. Залежно від характеру витікань з носа, риніт поділяють на катаральний, фіброзний, геморагічний та фолікулярний.
Ветеринарні фахівці радять звернути увагу власників на наступні клінічні ознаки запального процесу в носовій порожнині у вихованця:
- Млявий, пригнічений, апатичний стан. Тварина неохоче йде на прогулянку, не виявляє інтересу до дослідження нових предметів, території.
- Апетит, як правило, знижений. Собака довго нюхає корм. Внаслідок зниження нюху її не цікавлять навіть ласощі.
- Утруднене дихання. Власник спостерігає свистячі звуки в момент вдиху та видиху. Вихованець подовгу дихає через рот, сопить, пирхає. Відзначається задишка. Тварина часто чхає, облизується, тре лапами ніс, свербить їм про сторонні предмети.
- Витікання з носа можуть бути прозорі та рідкі при катаральній формі недуги. У міру розвитку патології ексудат стає більш в`язким, густим, тягучим. Ускладнення хвороби патогенними мікроорганізмами супроводжується катарально-гнійним спливом з носа.
- Обстеження слизової оболонки носових проходів за допомогою ліхтарика дозволяє виявити її почервоніння. При фолікулярній формі захворювання виявляються плоскі або круглі ерозії.
Краплі від закладеного носа
Комплексне лікування нежитю у тварин не обходиться без застосування назальних крапель. Вони полегшують стан вихованця, звужуючи кровоносні судини, мають протизапальну та антибактеріальну дію. Для лікування риніту у собак слід застосовувати ветеринарні краплі – Анандін, Максідін.
З арсеналу людських засобів для пухнастого пацієнта підходить тільки Піносол – краплі на олійній основі. Назальний засіб застосовують 3 - 4 рази на день по 2 - 3 краплі в кожну ніздрю.
Категорично забороняється лікувати собак назальними краплями з людської аптеки – Нафтизіном, Саноріном тощо.д. Ці препарати сильно висушують слизову оболонку та погіршують ситуацію.